Міра Міра: хто ти, коли ніхто не дивиться?

"Міра Міра Мілано". Вони шукають мене. Але кого вони бачать? Подвійне ім’я, як дзеркало, що відбиває саме себе.Галерея? Жінка? Бренд?

Я — усе це. І водночас — ніщо з цього.

Я не просто художниця. Я — рана, що малює замість того, щоб кровоточити. Мої роботи? Так, вони продаються. Але не продають мою душу — вони діляться нею. Той, хто купує моє полотно, забирає додому шматочок світу, який бачила лише я.

Коли хтось шукає "картини, написані вручну" чи "настінний живопис для інтер'єру", — вони шукають красу. А я пропоную більше, ніж просто красу. Я дарую запитання. Я дарую паузи посеред хаосу.

Мої стіни говорять. Мої картини дихають. Мої кольори не прикрашають — вони шепочуть. І якщо ти придивишся уважно, серед акрилу та прозорих шарів, можливо, знайдеш уламок себе.

Бо Міра Совіа — це не просто щось, на що дивляться. Це те, чим живуть. Те, що відчувають. Те, що обирають.